Реформи затягнулися. Експерти оцінили перебіг імплементації нового закону про ринок електроенергії
Минуло півроку після прийняття закону «Про ринок електричної енергії», і за цей час було зроблено кілька важливих кроків із реформування галузі. Проте, імплементація закону йде не так швидко, як хотілося б, вважають опитані Енергореформою експерти.
Минуло півроку після прийняття закону «Про ринок електричної енергії», і за цей час було зроблено кілька важливих кроків із реформування галузі. Проте, імплементація закону йде не так швидко, як хотілося б, вважають опитані Енергореформою експерти.
«Головне, що ми почали, — каже радник віце-прем’єр міністра України й керівник проектного офісу зі впровадження нового ринку електроенергії Володимир Євдокимов. — Цьогоріч запущені дієві механізми — це й Координаційний центр, і проектний офіс. Зараз вони будуть нарощувати оберти, і готувати конкретні пропозиції щодо реформи. Запроваджено нову систему розгляду нормативних актів. Це дасть змогу об’єднати експертів-професіоналів, які будуть вносити свої пропозиції. Усі ці пропозиції будуть обов’язково почуті, і, якщо вони будуть мати добрий результат — враховані. Я обіцяю це, як керівник проектного офісу».
Основну нормативно-правову базу під закон формують НКРЕКП, НЕК «Укренерго» та ДП «Енергоринок», зазначив Євдокимов. Вони розробляють правила ринку на добу вперед, правила внутрішньодобового ринку, кодекси передавальної та розподільчої компанії, методику під’єднання до мереж передавальної та розподільної компанії, кодекс комерційного обліку і правила роздрібного ринку. Ці документи становлять приблизно 80% всіх нормативно-правових актів, які впроваджують нову модель ринку, сказав радник віце-прем’єра.
Крім розроблення нормативно-правової бази, йдуть структурні реформи. «2018 рік стане роком реструктуризації інфраструктурних підприємств — НЕК «Укренерго» та ДП «Енергоринок». НЕК «Укренерго» муситиме реструктуризуватися, тобто розділитися на дві частини, провести корпоратизацію — окремо функцію системного оператора й передавальної компанії. На основі «Енергоринку» будуть створені два підприємства — «Гарантований покупець», який буде забезпечувати всі зобов’язання з закупівлі «зеленої» електроенергії, й оператор ринку, інтерфейс енергетичної біржі», — пояснив В. Євдокимов.
«У новій моделі ринку функції надання «зеленого» тарифу буде здійснювати державне підприємство, гарантований покупець, яке стане правонаступником ДП «Енергоринок». Закон передбачає, що треба створити філії. Вони вже створені. Ми робимо зусилля, щоби наступного року вони трансформувалися в повноцінних операторів», — заявив директор ДП «Енергоринок» Юрій Гнатюк під час виступу на «Українському форумі з відновлюваної енергетики’17».
Така сама робота ведеться в НЕК «Укренерго». «Створені нові підрозділи, там явно проглядається системний оператор, оператор комерційного обліку, адміністратор розрахунків, оператор балансувального ринку. Вони вже почали, як і «Енергоринок», створювати організаційну структуру й готувати людей, які будуть працювати в нових умовах», — підкреслив В. Євдокимов.
Менш помітні зміни, що стосуються окремих аспектів функціонування ринку, наприклад, зміна форми договору між енергоринком і виробниками «зеленої» енергії. За словами Ю. Гнатюка, форма вже була частково змінена в частині схеми укладення договору — її спростили, оскільки про це просили інвестори. «У нас уже є звернення від потенційних інвесторів. Поки що вимоги прості — вони звертаються до нас, ми даємо їм умови договору, вони його підписують. Фінансові зобов’язання настають після виконання ширшого кола вимог — введення в експлуатацію», — пояснив він.
Одним із найважливіших кроків Євдокимов вважає початок підготовки НЕК «Укренерго» тендера на закупівлю програмного забезпечення для нових ринків. Три основні модулі ПЗ — модуль балансувального ринку, модуль адміністратора обліку й модуль комерційних розрахунків — дадуть змогу адмініструвати і здійснювати розрахунки всього ринку України.
Новий ринок неможливо буде запустити без врегулювання питань заборгованості, відповідний законопроект уже розроблений Міненерговугілля, зазначив глава проектного офісу.
Крім того, міністерство почало працювати над складанням анкет, що дають змогу з’ясувати технічну готовність компаній для роботи в нових умовах. «Мати зв’язок з учасниками ринку дуже важливо, особливо з технічного погляду. Новий ринок дуже технологічний, і якщо учасники не будуть готові до нього технічно, то хоч які нормативно-правові акти прийматимуться, хоч яке програмне забезпечення закуповуватимуть, ринок не запрацює», — переконаний В. Євдокимов.
Загалом, готовність учасників ринку до реформ поки дуже низька, вважає він. Готовність державних органів також залишає бажати кращого. «Немає консолідації органів виконавчої влади. Поки міністерства і відомства працюють по-старому, вони не розуміють і не відчувають потреби проведення реформ», — констатував В. Євдокимов.
Цю думку поділяє Юлія Носулько, керівник департаменту з питань регуляторної політики ДТЕК. «На сьогодні немає єдиної платформи для взаємодії всіх сторін процесу в просуванні реформи. Переважно, кожен вариться у власному соку. Ступінь готовності учасників ринку до реформи досить низький. Ступінь розуміння суспільства, що буде відбуватися в процесі реформи, і чого варто було б очікувати у фіналі — ще нижчий. Головна біда в тому, що вже є відставання за термінами впровадження закону, зокрема в такому важливому питанні, як врегулювання боргів в активному ринку, без чого успішний рух вперед під великим питанням», — сказала вона.
Член комітету Верховної Ради з ПЕК Лев Підлесецький також вважає відставання реформ серйозною проблемою. «Закон почав діяти в червні. Координаційний центр мав бути створений упродовж місяця після прийняття закону, а він був створений лише у вересні. Графік робіт витримувався до жовтня, але потім почалися збої. Тимчасове припинення повноважень членів НКРЕКП і брак кворуму призвели до того, що зараз усе зупинилося, оскільки те законодавство, що мало бути прийняте, не прийняте й не затверджене. Зараз уже зрозуміло, що до 2019 року, у термін, визначений законом, навряд чи вдасться повністю імплементувати його», — прогнозує він.
Втім, НКРЕКП вдалося розробити свій пакет документів до припинення кворуму в прийнятті рішень. «Комісія достроково розробила необхідне законодавство, яке буде найближчим часом розміщене на сайті для обговорення. Комісія працювала цілком відповідно до графіка. Усі документи виносилися на відкрите засідання комісії. На жаль, у зв’язку з тимчасовим браком кворуму, вони не були прийняті й чекають свого схвалення для обговорення», — пояснив глава регулятора Дмитро Вовк.
Л. Підлесецький, зі свого боку, вказує на потребу ретельного аналізу розроблених регулятором документів. «З 13 листопада нічого не відбувається. За великим рахунком, затвердження цих актів вторинного законодавства НКРЕКП планувалося на 20 листопада. Але через брак кворуму воно не було затверджене. Може це й на краще, бо нинішній склад НКРЕКП розробив вторинне законодавство, яке ніде не показували й хотіли швиденько затвердити. Тому зараз є час для глибшого аналізу», — зазначив він.