Як діяти споживачеві в конкурентному енергоринку

З 1 грудня стартує перший етап лібералізації роздрібного ринку електроенергії, який змінить формулу ціноутворення для промспоживачів

З 1 грудня стартує перший етап лібералізації роздрібного ринку електроенергії, який змінить формулу ціноутворення для промспоживачів

«Новий закон «Про ринок електроенергії». «Як він вплине на ваш бізнес» — під такою назвою Академія ДТЕК провела в липні тренінг для представників низки великих промислових і інфраструктурних підприємств.

Які вигоди та ризики чекають на споживачів у новому енергоринку? Якою буде ціна? Як заощадити енергоресурс? — на ці та інші питання споживачів намагалися відповісти менеджер із розвитку продажів електроенергії на внутрішньому ринку «ДТЕК Енерго» Олег Максименко, начальник відділу з розробки та аналізу регуляторних проектів ТОВ «ДТЕК Мережі» Катерина Березовська, а також керівник продажів на постачання електричної енергії «ДТЕК Енерго» Владислав Яковенко. Спікери поділилися зі споживачами тим, що відомо й невідомо про майбутнє ринку на сьогодні, отримавши, у свою чергу, від слухачів ще низку досі нез’ясованих питань для роздумів.

Порушені Академією ДТЕК питання здалися Mind дуже актуальними та своєчасними, щоби коротко на них зупинитися.

Говори про реформи, споживач потім. «Споживач не розуміє сенсу енергореформи», — заявив нещодавно на одному енергетичному форумі екс-заступник міністра енергетики та вугільної промисловості Олександр Светелик. Його слова можна продовжити: сенсу реформи не розуміють до кінця й самі енергетики на рівні енергокомпаній. І на те є низка причин.

Сама енергореформа складається з трьох частин: нормативно-правової, організаційної, технологічної. Нормативно-правова частина за рік до запуску конкурентного ринку опрацьована на 50%, а затверджені документи або ті, що в розробці, у багатьох пунктах суперечать один одному. Не прояснено багато організаційних моментів щодо конкурсного відбору певних постачальників, функціонування різних сегментів оптового ринку, а також системи комерційного обліку електроенергії, для впровадження якої поки немає сучасної технологічної інфраструктури.  

Попри проведення в Києві численних енергетичних форумів, конференцій та круглих столів, у галузі немає прямих двосторонніх каналів інформаційного зв’язку між енергетиками та їхніми споживачами на місцях, а сама професійна дискусія навколо проблематики реформи підміняється часто презентаційною бутафорією в столиці, покликаною вселити західним донорам, що Україна рухається в правильному напрямку. Водночас багато промспоживачів мають вельми поверхове уявлення про те, що на них чекає після 1 липня 2019 року, або навіть після 1 грудня 2018-го.

Вільні тарифи для промспоживачів. Втім, добре відома дата початку першого етапу реформи в енергозбутовому секторі — 1 грудня цього року. Лібералізація галузі почнеться з ринку роздрібного. Хоча названу дату можуть перенести на 1 січня 2019 року, проте суті це не змінює.

До 1 грудня цього року всі обленерго мають остаточно розділитися на дві компанії — оператора системи розподілення (ОСР) та постачальника універсальних послуг. Закон «Про ринок електричної енергії» зобов’язує універсальних постачальників в обов’язковому порядку постачати електрику населенню й малим споживачам до 1 кВ.

Усім іншим абонентам доведеться вибрати нового незалежного електропостачальника впродовж 21 дня. Однак, закон, водночас, не забороняє універсальному постачальнику продавати струм і всім іншим категоріям споживачів. Тому висока ймовірність того, що більшість абонентів залишаться клієнтами колишніх обленерго, тільки під іншою вивіскою.

Втім, з 1 грудня в системі постачань струму промисловим споживачам виникає принципове нововведення. А саме: якщо зараз обленерго постачають електрику промспоживачам за усередненим по області двоставковим тарифом, то з 1 грудня продаж електрики кожному окремому абоненту буде здійснюватися в режимі вільного ціноутворення й за індивідуальним ціновим графіком.

Цей графік для споживача буде відповідати іншому погодинному графіку, за яким сам постачальник закуповує електроенергію в ДП «Енергоринок» у щодобовому режимі. Тому після 1 грудня вигодонабувачами виявляться ті підприємства, які працюють у рівному добовому графіку й купують велику кількість струму вночі, коли ціна на нього нижча. І навпаки, для середніх або невеликих підприємств ціни мають зрости.

Ще один, третій сценарій для промспоживачів після 1 грудня — знайти власного постачальника. Однак, процес цей досить складний, він вимагає додаткових адміністративних витрат, а також пов’язаний з істотними фінансовими ризиками в досить непростому енергобіржевому бізнесі. Навряд чи споживачеві варто його освоювати і відривати ресурси від профільного різновиду своєї діяльності.

Постачальник останньої надії.Звертатися в крайньому разі. Однак, що станеться, якщо колишнє обленерго відмовиться підписувати договір із проблемним водоканалом або будь-яким іншим комунальним підприємством, що загрузло в боргах, а інших електропостачальників ці підприємства не зможуть знайти?

На цей випадок у регіонах будуть створені постачальники останньої надії. Ставати їхніми клієнтами споживачам небажано. Річ у тім, що постачальник останньої надії не має стабільної клієнтської бази й зобов’язаний підхоплювати будь-якого проблемного споживача, а це означає, що електроенергія в нього буде найдорожчою.

Постачальник останньої надії створюється на три місяці. Що буде далі, поки невідомо — відповідне нормативне поле відсутнє. Немає поки і процедури проведення конкурсів із відбору таких постачальників — відповідний документ тільки розробляється в Міненерговугілля. Передбачається, що якщо ніхто не прийде на конкурс, держава створить постачальника останньої надії самостійно. Як і з кого — теж невідомо.

Втім, найбільш ймовірно, що нинішні обленерго постараються максимально зберегти свою колишню клієнтську базу, як і територію свого впливу. Не треба також забувати, що в лібералізованих європейських енергоринках локальні монополісти, крім передавання або постачання електрики, працюють ще над десятками інших видів діяльності та ефективно використовують свою інфраструктуру в боротьбі за споживача.

Як забезпечити конкуренцію між постачальниками? У 2017 році частка так званих постачальників електроенергії за нерегульованим тарифом (ПНТ) у загальному обсязі постачань електрики на роздрібному ринку становила 7%, і на сьогодні кількість «пеентешників» на ринку — приблизно 25–30 одиниць.

Зараз і обленерго, і ПНТ купують електроенергію в ДП «Енергоринок» за часовим графіком на добу вперед.

Зазвичай, незалежні постачальники конкурують з обленерго завдяки оптимізації графіків купівлі електроенергії в «Енергоринку» та графіків навантажень у споживачів. Однак, як уже згадувалося, з 1 грудня нинішні обленерго, після завершення анбандлінгу, теж почнуть продавати електрику промспоживачам за годинними графіками. Інша річ, що постачальники універсальних послуг у такому разі ще матимуть у своєму розпорядженні найбільш інертну споживчу масу у вигляді населення й малих непобутових споживачів, які розраховуються за електрику за фактом місячного споживання. Частка таких споживачів, наприклад, у «Тернопільобленерго» становить зараз приблизно 70%. Водночас «Енергоринок» від постачальників вимагає передоплати. Можливо, це дещо ускладнить життя універсальних постачальників, якщо порівнювати з незалежними енергопостачальниками, принаймні на перших етапах лібералізації.

Однак для забезпечення повноцінної конкуренції між постачальниками на роздрібному ринку необхідно максимально спростити процедуру зміни постачальника споживачем, а також повністю усунути майбутнього оператора розподільчих мереж від можливості впливу на цей процес. Власне, це завдання і є кінцевою метою лібералізації роздрібного ринку.

Згідно з постановою НКРЕКП № 1406 від 27.12.2017, оператор розподільчих мереж зобов’язаний надавати вільний недискримінаційний доступ до мережі для всіх постачальників без винятку. Однак, легко написати на папері. Для того, щоб реалізувати подібну можливість на практиці, слід забезпечити розподільче господарство належною інформаційно-технічною інфраструктурою.  

З цією метою НЕК «Укренерго» навесні цього року презентував проект створення єдиної централізованої системи збору та обміну даних Data Hub. Розроблення аналогічної системи в Данії призвело до того, що данські обленерго на сьогодні не знають, які постачальники і яким споживачам продають електрику на їхній території. Щоправда, заради цього задоволення данці розробляли та встановлювали систему впродовж 15 років.

Data Hub дає змогу збирати та розміщувати інформацію щодо всіх споживачів. Унаслідок цього доступ до інформації щодо кожного абонента через його код отримують усі учасники ринку. Система дає змогу споживачеві легко та швидко змінювати постачальника. У майбутньому постачальники також зможуть формувати через Data Hub рахунки для споживача.

Втім, обленерго у відповідь заявляють, що запропонована система найскладніша в Європі й що українські мережі для її впровадження поки не підготовлені ні технічно, ні фінансово. 

Другий етап лібералізації. Однак, набагато радикальніші зміни на роздрібному ринку принесе другий етап реформи — з моменту запуску конкурентного оптового ринку 1 липня 2019 року. З цієї дати промислові споживачі отримають змогу ставати прямими учасниками оптового ринку, самостійно купувати електрику у виробників і продавати надлишки. Водночас, побутові абоненти, слідом за промисловими, теж отримають право змінювати електропостачальника.

Навряд чи це станеться саме з 1 липня 2019 р., як свідчить Закон, однак, поки енергетики офіційно продовжують декларувати заявлену дату.

Як учасники оптового ринку, промспоживачі зможуть торгувати електрикою нарівні з генерацією, трейдерами й енергопостачальниками, і діяти на всіх торгових майданчиках ринку, чи то прямі договори, чи ринок на добу вперед, внутрішньодобовий або балансувальний ринок.

Про те, як незабаром буде працювати конкурентний оптовий ринок, а також про переваги та загрози, які підстерігають споживачів у ньому, Mind розповість найближчим часом.

ОЛЕГ КІЛЬНИЦЬКИЙ