Енергостратегія — 2035: як українці будуть жити за 18 років
Будемо їздити на електромобілях і продавати власний газ
Будемо їздити на електромобілях і продавати власний газ
Коли говоримо про майбутнє, ми часто чуємо про колонізацію Марса, техносингулярність, штучний інтелект та інші фантастичні речі. Однак усе це — мрії та прогнози техноутопістів-візіонерів, тоді як держави мислять більш приземленими й реалістичними категоріями. Воно і зрозуміло: коли ще будуть ті обіцяні чарівництво з телепатією, а люди, яким потрібно тепло, світло й гаряча вода, вже є.
«Сегодня» проаналізувала урядову енергетичну стратегію і з’ясувала, як українці будуть жити у 2035 році.
Три етапи: «смарт-мережі» й нове паливо
Енергостратегія складається з трьох основних етапів: з 2017 до 2020 року сектор реформуватимуть, потім (2020—2025 рр.) будуть оптимізувати і впроваджувати інновації, а потім (2025—2035 рр.) — домагатися сталого розвитку. Водночас до 2035 року енергоємність ВВП має знизитися більш ніж удвічі, що дуже амбітно.
На першому етапі ми мусимо здійснити всі потрібні зміни в законодавстві та роботі відповідних органів, щоб інтегруватися в європейську енергосистему, причому як з електрикою, так і з газом. Найближчим часом має з’явитися нормальний вугільний ринок, частина шахт буде ліквідована та законсервована — природно, водночас будуть використані найкращі світові заходи, щоби пом’якшити наслідки для населення. А 11% електроенергії ми будемо отримувати з відновлювальних джерел.
Другий етап ще цікавішим — тут об’єднання України та Європи піде вже безпосередньо в технічному плані. Усі інвестиції в скорочення викидів почнуть давати свої плоди. Щодо опалення, то наявні централізовані системи мають підвищити ефективність, але на місцевому рівні будуть створені нові, зважаючи на паливо, яке є в регіонах, його логістики та розвитку інфраструктури.
На думку радника міністра енергетики Костянтина Ущаповського, енергореформа спростить відносини між підприємствами галузі та споживачем. Водночас ми зможемо впливати на виробництво, розподіл і споживання енергії — так, як це роблять у Європі, коли клієнт, вибираючи постачальника, змушує їх конкурувати й покращувати якість послуг.
«Ми самі зможемо керувати попитом на ресурси: вибирати постачальника, планувати витрати, а в разі невеликих інвестицій відігравати роль споживача-регулятора, у такий спосіб істотно знижуючи власні витрати на купівлю електроенергії. І що головне, платежі за електроенергію будуть прямо залежати від якості наданої постачальником послуги, оплата буде гарантувати безперебійне постачання електроенергії», — розповідає чиновник.
Після 2020 року весь газ буде українським, а завдяки збільшенню видобування почнуться продажі за кордон.
Виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України Роман Опімах впевнений, що газова незалежність потребує конкретних кроків від влади вже цього року. «Прогнозоване зростання видобування газу згідно з ухваленою Концепцією розвитку галузі неможливе без перегляду податкової політики, зокрема введення стимулювального оподаткування на нові свердловини в розмірі 12%. Друга проблема — це ліцензії. Орган, який їх надає і продовжує, переживає зміну керівництва. Така само місцеві ради саботують погодження ліцензій для видобувників. Наприклад, у Полтаві погодили тільки одну з понад 80 ліцензій за останні півтора року», — говорить експерт.
Газ, щоправда, вже ніколи не буде дешевим, але уряд оптимістично обіцяє на той час підвищити рівень життя до такої міри, що ми цього навіть не помітимо. Відновлювана енергетика активно розвивається, енергомережі отримують префікс «смарт», розвивається електричний транспорт (хоча водночас мінімум 50% бензину країна має виробляти сама).
На третьому етапі, що очевидно, частина генерувальних потужностей безнадійно застаріє, тому їх замінять новими, більш інноваційними і, що головне, екологічно безпечними. До цього часу забудовники не зможуть побудувати звичайний будинок, оскільки стандарти будівництва буде диктувати саме енергоефективність. Газовидобування збільшиться, до того ж величезні плани Кабмін має щодо континентального шельфу (зокрема згадується і Крим). І найцікавіше: до цього часу 25% всієї електрики буде «зеленою».
Як і кожен програмний документ, нова стратегія розраховує, що самі українці теж зміняться. З’явиться енергоменеджмент, а люди почнуть заощаджувати цінні ресурси. З цим нам допоможуть: товари будуть обов’язково маркуватися за рівнем споживання, природно, вибирати будемо ті, що «їдять» найменше. Будинки матимуть модульні котельні, на дахах будинків з’являться сонячні батареї й дадуть 5% усієї електрики, яку споживає населення. Субсидії стають адресними, а в майбутньому й зовсім мінімізуються.
З’являться індивідуальні джерела енергії, які дадуть 5% усієї електрики, яку споживає населення країни
Що є: більше газу і ВДЕ
Прописані в стратегії речі, запевняють в уряді, абсолютно реальні. Якщо взяти той самий газ, то вже цього року державне «Укргазвидобування» планує збільшити видобуток до 15,2 млрд кубів, а до 2020-го виробництво сягне 20 млрд кубометрів. Не відстають і приватні компанії. Найбільша з них — «Нафтогазвидобування» — цього року вийде на 1,6 млрд кубів. Раніше компанія пробурила найглибшу свердловину в Європі — 6750 м. Що стосується чорноморського газу, тут поки складніше: закордонним гігантам на кшталт Shell і Chevron не особливо подобається те, що відбувається в галузі (фіскальний режим змінюється, до гравців часто заходять працівники СБУ і ГПУ), так що ентузіазмом вони поки не горять. Та й із видобутком на суші не все добре: найбільша Юзівська ділянка (Донецька й Харківська область) може дістатися невідомій компанії.
Відновлювана енергетика (ВДЕ) має «стрибнути» від 2 до 25%. Зараз дві третини вітроенергетики припадає на ДТЕК. На думку директора зі стратегії та розвитку бізнесу компанії Олександра Селіщева, приблизно 636 млн кВт·год виробить цього року Ботієвська вітроелектростанція (Запорізька область), а запущена в експлуатацію влітку Трифонівська сонячна електростанція на Херсонщині додасть до них ще 4 млн кВт·год. «Сонячна і вітрова енергетика будуть стрімко розвиватися. Це важлива частина стратегії розвитку української енергетики та стратегії нашої компанії. Наступного року ми починаємо будівництво ще однієї вітростанції в Запорізькій області потужністю 200 МВт, готуємо нові проекти у сфері сонячної енергетики. Також ми бачимо зацікавленість західних інвесторів у цьому ринку в Україні. У разі успішного реформування ринку електроенергії, досягнення багатьох цілей енергостратегії має реалістичний вигляд», — резюмує Селіщев.
Не варто забувати і про держроботу в цій галузі. «Є амбітний проект «Чорнобиль Солар» на велику потужність, є низка інших проектів, — розповіла нам заступник міністра енергетики Наталія Бойко. — Тільки нещодавно була зустріч із компанією, яка в Запорізькій області збирається запускати 500 мегаватів потужності, вони вже дістали попереднє погодження на фінансування. Зараз той, хто дістане дозвільну та проектну документацію й захоче стати інвестором для «зеленої» генерації, автоматично матиме високий «зелений» тариф — найвищий у Європі».
Причому, уточнює чиновник, найближчим часом розроблять механізм аукціонних систем, який дасть змогу надавати ділянки там, де це потрібно конкретному регіону, залежно від його потреб.
«Рівноцінно важливі й маленькі панелі на дахах, які дадуть змогу громадянам стати більш дисциплінованими щодо споживання, і великі, які дають змогу зробити якісні стрибки, — говорить Бойко. — Я оптимістично настроєна щодо всієї країни, кожен регіон потенційно привабливий для інвестицій. Норвежці, наприклад, позитивно оцінюють розвиток малої гідроенергетики, багато країн позитивно ставляться до великих проектів щодо сонця й вітру. Біогаз завжди був цікавою темою, особливо з огляду на закриті цикли агрохолдингів і закриті цикли маленьких міст». Є і плани щодо Криму, Кабмін настроєний повернути його назад і веде роботу в міжнародних судах і в ООН. Допомогти в цьому мають газові проекти в інших місцях Чорного моря, які залучать інвесторів і покажуть відмінність динаміки регіону, як порівняти з тим, що відбувається на півострові.