Енергетична реформа — магніт для інвестицій
Уже з 2019 року в Україні мають з’явитися не один, а відразу кілька ринків електроенергії.
Уже з 2019 року в Україні мають з’явитися не один, а відразу кілька ринків електроенергії.
Позаминулого четверга, 8 червня, у межах виконання Третього енергетичного пакета ЄС і, умовно, на додачу до довгоочікуваного безвізового режиму з ЄС президент підписав закон № 4493 «Про ринок електроенергії». У такий спосіб глава держави окреслив вектор розвитку вітчизняного енергетичного ринку, як мінімум у коротко- і середньостроковій перспективі.
Знайшовши компроміс із безлічі спірних питань та ухваливши цей закон у сучасному вигляді, влада зробила конструктивний і, безсумнівно, перспективний для всієї країни крок назустріч зародженню здорової конкуренції на електроенергетичному ринку України.
Певна річ, головним прибутком стане нова лібералізована модель роботи ринку електроенергії, а також створення потрібних умов для формування справедливої ціни на електроенергію. Тепер ціна буде формуватися безпосередньо ринком, а не бажанням регулятора.
Уже з 2019 року, коли реформа торкнеться всіх потрібних аспектів, в Україні мають з’явитися навіть не один, а відразу кілька ринків електроенергії. Це й ринок на добу вперед, і внутрішньодобовий ринок, ринок двосторонніх договорів, балансувальний ринок і ринок допоміжних послуг.
Така диференціація вигідна і зручна споживачам електроенергії, а для держави — це точніший облік споживаної електроенергії. До того ж це створить і нові робочі місця, адже кожним із цих напрямів, очевидно, будуть працювати різні фахівці, технічний обслуговчий персонал тощо.
Але головним наслідком згаданих вище рішень керівництва країни має стати саме створення конкурентного та прозорого ринку електроенергії, який буде враховувати реальні попит і споживання електричної енергії в Україні.
Уже в коротко- і середньостроковій перспективі це відкриє колосальні можливості для надходження нових цільових інвестицій у нашу країну, що, безумовно, покращить загальноекономічний стан нашої держави.
Логічним продовженням цього процесу має стати й активніший розвиток відновлюваної енергетики в країні, оскільки Україна — одна з небагатьох країн Європи з досить високим «зеленим тарифом». І якщо все дійсно піде за таким сценарієм, то всього за кілька років альтернативна енергетика стане своєрідним магнітом для залучення закордонних інвестицій в Україну.
Ще одним аргументом на її користь стане наявний тренд на підвищення рентабельності будівництва тих самих сонячних електростанцій.
Разом усі перелічені вище чинники дадуть змогу альтернативній енергетиці досить швидко стати повноцінним конкурентом класичній енергетиці в Україні.
Дізнавшись більше про альтернативну енергетику, її можливості та перспективи в бізнесі, до перегонів за доступною енергією приєднається і приватний сектор. Але без популяризації сектору тут не обійтися, потрібна ціла інформаційна кампанія, яка буде підтримана на державному рівні.
Також дуже важливо зробити зараз повний аналіз чинного українського законодавства для виявлення застарілих техвимог і нормативів, що стосуються встановлення і функціонування джерел альтернативної енергетики як у корпоративному, так і в приватному секторі.
Наступним етапом має стати розроблення законопроектів щодо внесення змін до потрібних законів і лобіювання «зелених» проектів у стінах Верховної Ради.