Директор «Київенерго» Олександр Фоменко: «Тарифи для всіх теплокомуненерго збиткові»

Директор «Київенерго» Олександр Фоменко: «Тарифи для всіх теплокомуненерго збиткові»

В ІНТЕРВ’Ю БІЗНЕСЦЕНЗОР ФОМЕНКО РОЗПОВІВ, У ЧОМУ СКЛАДНОЩІ ПЕРЕДАВАННЯ КОМУНАЛЬНОГО МАЙНА НА БАЛАНС КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», НАСКІЛЬКИ ЗБИТКОВЕ ПОСТАЧАННЯ ТЕПЛА І ЧОМУ «КИЇВЕНЕРГО» НЕ НАДАЄ НОРМАЛЬНИЙ СЕРВІС.

Директор «Київенерго» Олександр Фоменко: «Тарифи для всіх теплокомуненерго збиткові»

В ІНТЕРВ’Ю БІЗНЕСЦЕНЗОР ФОМЕНКО РОЗПОВІВ, У ЧОМУ СКЛАДНОЩІ ПЕРЕДАВАННЯ КОМУНАЛЬНОГО МАЙНА НА БАЛАНС КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», НАСКІЛЬКИ ЗБИТКОВЕ ПОСТАЧАННЯ ТЕПЛА І ЧОМУ «КИЇВЕНЕРГО» НЕ НАДАЄ НОРМАЛЬНИЙ СЕРВІС.

Київ перебуває на порозі великих змін щодо енергопостачання міста. У червні 2017 року Київська міська рада прийняла рішення про припинення оренди комунальних об’єктів компанією «Київенерго».

Термін закінчення орендного договору, який був укладений ще у 2001 році, закінчувався наприкінці 2017 року. Щоби не наражати на ризик перебіг опалювального сезону, Київрада продовжила договір оренди до 26 квітня 2018 року.

У 2012 році акції ПАТ «Київенерго» на приватизаційному конкурсі купив енергетичний холдинг ДТЕК Ріната Ахметова. На сьогодні трьом компаніям Ахметова — DTEK Grids B.V. (Нідерланди), Ornex Limited (Кіпр) і «ДТЕК Енерго» належить понад 93% акцій «Київенерго».

Після рішення Київради вилучити з управління Ахметова комунальну власність, ДТЕК у листопаді 2017 року прийняв рішення про виокремлення з «Київенерго» оператора міських електричних мереж.

Для цього була створена компанія «ДТЕК Київські електромережі», яка розпочала роботу з 1 березня. І якщо виокремлення оператора мереж відбулося без особливих проблем, передавання комунальної власності з балансу «Київенерго» на баланс комунального підприємства «Київтеплоенерго» відбувається туго.

Наприклад, персонал «Київенерго», який налічує 7,5 тис. працівників, хоче отримати від столичної влади гарантії того, що всі вони будуть прийняті на роботу в комунальне підприємство без втрат у заробітній платі та соціальному пакеті.

Крім того, в інтерв’ю «Українські новини», заступник голови Київської міської державної адміністрації (КМДА) Петро Пантелєєв повідомив, що комунальне підприємство потрапило в правову колізію.

Для керування генерувальними потужностями «Київтеплоенерго» має отримати ліцензію й тариф у Нацкомісії з регулювання енергетики (НКРЕКП). Але для отримання ліцензії та тарифу «Київтеплоенерго» повинно мати на балансі об’єкти генерації. Водночас, зупиняти їхню роботу не можна, так що одного без іншого бути не може.

Цю проблему БЦ підтвердили і в НКРЕКП. За словами голови комісії Дмитра Вовка, «Київтеплоенерго» затягнуло з термінами подавання документів. Процедура отримання ліцензії та затвердження тарифу займає до трьох місяців. До кінця квітня цього зробити не вдасться.

Виходом може стати чергове рішення Київради про пролонгацію договору оренди або втручання Верховної Ради, яка окремим законом може передати комунальному підприємству ліцензії й тарифи «Київенерго».

ДТЕК, зі свого боку, хоче отримати компенсацію за кошти, інвестовані в комунальні об’єкти столиці з 2012 до 2017 року. У холдингу Ахметова наполягають, що найкращим виходом міста був би викуп акцій «Київенерго».

БізнесЦензор поговорив з Олександром Фоменком, який керував «Київенерго» з моменту придбання акцій компанії Ахметовим. До цього Фоменко керував іншим активом ДТЕК — «Дніпрообленерго».

В інтерв’ю Фоменко розповідає про особливості розділення майна «Київенерго», про те, яка економіка теплопостачання міста і про клієнтський сервіс «Київенерго», на який скаржиться переважна більшість киян.

РОЗДІЛЕННЯ ТА ЗАКІНЧЕННЯ ТЕРМІНУ ОРЕНДИ КОМУНАЛЬНИХ АКТИВІВ

Розкажіть, як відбувається розділення «Київенерго». Які компанії залишаться в результаті?

— Розділення вже відбулося. З 1 березня, згідно з прийнятим рік тому законом «Про ринок електроенергії», розпочала роботу відокремлена компанія — ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» («ДТЕК КЕМ»). Ця компанія стала правонаступником усіх зобов’язань щодо дистрибуційної діяльності.

На клієнтах це ніяк не позначилося за винятком того, що в платіжках змінилися реквізити. Переукладання договорів на постачання електроенергії не потрібно.

Для нових клієнтів, зрозуміла річ, договори укладатимуться з «ДТЕК КЕМ». Однак, у січні ми запустили сервіс для укладення договорів на постачання електроенергії дистанційно — через інтернет.

Аналогічна ситуація з теплом — із січня споживачі можуть укласти договір онлайн (укладати договори на теплопостачання не бажано, поки не закінчиться розділення «Київенерго» — немає гарантій того, що не доведеться переукладати договори з новою компанією, — БЦ).

Що таке «ДТЕК КЕМ»? Стіл, стілець і рахунок у банку?

— Нічого подібного. Це повноцінна виробнича компанія, яка нічим не відрізняється від звичайного обленерго. Вона володіє електричними мережами міста і виконує функції постачальника.

Відповідно до закону, необхідні також розділення передавання та продажу електроенергії.

— Абсолютно правильно. На першому етапі ми відокремили дистрибуційну компанію від генерації. Другим етапом, у грудні 2018 року, ми запустимо роботу постачальника універсальних послуг.

Після початку роботи збутової компанії киянам доведеться переукладати договори на постачання електроенергії?

— Я не думаю. Діятиме такий самий принцип, як із розділенням «Київенерго» і «ДТЕК КЕМ» — договори перейдуть новій компанії «у спадок».

З якого моменту можлива конкуренція в постачанні електроенергії?

— Я б розбив це питання на два складники. Клієнти — фізичні та юридичні особи. Юрособи й так можуть вибирати постачальника. В Україні вже давно працюють компанії, які є постачальниками електроенергії за нерегульованим тарифом (так звані ПНТешнікі — БЦ).

Зовсім інша річ — населення. Нацкомісією з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) для фізосіб встановлено фіксований тариф, каскадований за обсягами споживання.

Щойно держава відмовиться від встановлення фіксованої ціни на електроенергію для населення, незалежні постачальники почнуть заходити на цей ринок.

Зараз низький тариф на електроенергію для населення датується завдяки завищеному тарифу для юридичних осіб. Наскільки може зрости тариф для фізосіб, коли запрацює ринок?

— Ціноутворення в енергоринку досить складне. Якщо спрощено — підсумовуються всі витрати на виробництво та постачання електроенергії, після чого діляться на її обсяг. По суті, так формується середня ціна, яку можна вважати ринковою.

Як вплине на ціну перехід на стовідсотковий ринок для всіх груп споживачів, зараз, напевно, складно сказати. Теоретично, для населення ціни трохи зростуть, а для промисловості — дещо знизяться.

Які активи відійдуть комунальному підприємству «Київтеплоенерго» (КТЕ) після закінчення терміну договору оренди активів «Київенерго» з 27 квітня?

— У 2012 році відбулася приватизація компанії «Київенерго». ДТЕК купив державний пакет акцій компанії і вступив в управління. У спадщину нам дістався договір із містом на керування комунальними активами.

Чим є комунальні активи?

— Це дві теплоелектроцентралі — ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, сміттєспалювальний завод «Енергія», приблизно 180 котелень і теплові мережі з бойлерами, вузлами обліку і всією збутовою інфраструктурою.

Тобто, всі теплові мережі — це комунальна власність, електричні мережі — це, переважно, акціонерна власність. До їх переліку не входять, зазвичай, колишні безгоспні мережі, які за рішенням Київради передавалися на баланс міста й у керування «Київенерго».

Зараз ми відокремили акціонерні електромережі від «Київенерго» й передали їх на «ДТЕК КЕМ».

Договір оренди комунальних активів закінчується 26 квітня.З наступного дня всі комунальні активи автоматично відійдуть «Київтеплоенерго»?

— Так. Іншого рішення Київради поки немає. З 27 квітня ми зобов’язані всі активи передати КП «Київтелоенерго».

Тобто, передати все майно «Київенерго», включно з адміністративними будівлями й технікою, крім електромереж, які вже виділені в «ДТЕК КЕМ»?

— Абсолютно правильно. «Київтеплоенерго» буде здійснювати весь комплекс послуг у сфері теплопостачання та постачання гарячої води. Зокрема, комунальному підприємству відійде генерація тепла й електроенергії — ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 і завод «Енергія».

Підкреслюю, передання цього майна відбудеться за рішенням Київради.

Чому ви підкреслюєте? ДТЕК не згоден із цим рішенням?

— Не в цьому питання. Ми 6 років керували цим комплексом, знаємо його проблематику, економіку, перспективи розвитку.

Я акцентую увагу на тому, що сьогодні є тільки одне офіційне рішення. Альтернативи немає. Хоча моя суб’єктивна думка: немає сенсу ламати наявну систему керування та створювати нову.

Можливо, доцільніше було б на рівні корпоративних прав вирішити ситуацію: наприклад, завдяки викупу акцій «Київенерго».

Якби місто вирішило викупити в ДТЕК акції «Київенерго», за скільки ДТЕК готовий їх продати?

— Ми проводимо оцінку вартості акцій «Київенерго». Поки що немає цифри.

ДТЕК буде звертатися до суду, щоби стягнути компенсацію за акції «Київенерго», які він купив у міста?

— Ні. ДТЕК купував «Київенерго» з розумінням того, що в його власності будуть лише електричні мережі. Усе інше було в управлінні, відповідно до договору оренди.

Ще раз повторю — договір оренди дістався нам у спадок. Він був укладений ще 2001 року і змінювався 2007 року.

Немає претензій щодо закінчення терміну договору оренди. Є питання, пов’язане з компенсацією коштів, які були вкладені в комунальні активи з 2012 року до сьогодні.

Ми залучали кредити та брали фінансову допомогу.

Яку хочете компенсацію? Скільки коштів було вкладено?

— Тільки кредит ми брали розміром $30 млн у 2012 році.

Ви особисто залишитеся в ДТЕК? Очолите «ДТЕК КЕМ»?

— Мені складно говорити про те, де я буду працювати після розділення «Київенерго» (на момент публікації інтерв’ю стало відомо про те, що Олександра Фоменка призначено гендиректором «ДТЕК КЕМ» і він продовжує виконувати обов’язки гендиректора «Київенерго» — БЦ).

Компанія «Київенерго» буде ліквідована після розділення?

— Якщо вона дійсно припиняє діяльність із виробництва, постачання і продажу теплової енергії, то так.

Чому ви говорите «якщо». Можливі інші варіанти?

— Кінець квітня не за горами. Потрібно провести велику роботу. Отримати ліцензії й тарифи від НКРЕКП, прийняти персонал, прийняти основні фонди, звірити і прийняти дебіторсько-кредиторську заборгованість.

Роботи дуже багато, тому що ми не йдемо шляхом наступності, а передаємо активи з однієї юрособи на зовсім іншу компанію.

Є питання щодо договорів на постачання тепла й гарячої води. Чи мають вони переукладатися після передання активів на нову компанію?

Крім того, є проблема договорів із постачальниками. Наприклад, «ДТЕК КЕМ» тепер стане постачальником електроенергії для КП «Київтеплоенерго». Потрібно укласти договори на постачання газу з НАК «Нафтогаз України», договори з транзитерами — «Київгазом» і «Укртрансгазом».

Потрібно переукладати договори на оренду землі, договори з ДП «Енергоринок» на продаж електроенергії, загальногосподарські договори.

Є побоювання, що в зазначені строки комунальному підприємству буде важко вкластися.

Для того місто й перенесло термін закінчення договору оренди з кінця календарного року на кінець опалювального сезону.

— Так. Усе правильно. Але, рішення Київради про припинення гарячого водопостачання в літній період немає. Генерація не повинна зупинитися.

Наприклад, роботу ТЕЦ-5 не можна зупиняти в жодному разі. Це пов’язано з технологічними особливостями київського енергетичного кільця. У разі зупинки ТЕЦ-5 столиця залишиться без електрики.

Є два обмежувальні чинники — генерація електроенергії й постачання гарячої води. Київський енергетичний комплекс — один із найбільших у Європі. Це 5 тисяч кілометрів мереж, тисячі бойлерів, дві найбільші ТЕЦ у країні.

На яких умовах персонал ПАТ «Київенерго» перейде в КП «Київтеплоенерго»?

— Ми сформували поіменний список працівників і передали в місто. Це 7,5 тис. працівників. Також найближчим часом передамо штатний розклад «Київенерго» із зазначенням заробітних плат і соціальних пакетів.

29 березня відбулася перша чотиристороння зустріч — представники міста, керівництво «Київенерго», «Київтеплоенерго» і профспілки «Київенерго».

Наскільки я зрозумів із розмови, «Київтеплоенерго» готове прийняти всіх працівників «Київенерго».

Що можете сказати про професійні якості директора КП «Київтеплоенерго» Юлії Орел?

— Нічого. Ми ніколи разом не працювали.

На вашу думку, тариф для генерації тепла сьогодні обґрунтований?

— Тариф — це витратна частина, поділена на обсяг товару. Методика тарифоутворення використовує прогнозні обсяги виробництва, передавання та споживання.

Наприклад, у тарифі «Київенерго» закладено споживання тепла на рівні 10 млн Гкал на рік, а фактичне становить 8,8 млн Гкал. Причин кілька: споживачі максимально економлять, і ми намагаємося виробляти стільки, скільки потрібно.

Тобто, у тарифі закладено більший обсяг виробництва, ніж є насправді. Крім того, у тариф внесено виробничі втрати тепла, які не враховують аварій, витоків, браку ізоляції та інше.

Це призводить до того, що фактичні втрати вищі, ніж нормативні — закладені в тариф.

Критично для теплових підприємств і те, що ціна газу в тарифі для деяких категорій споживачів не відповідає фактичній ціні газу в закупівлі. Тут зашиті колосальні збитки тепловиків усієї країни.

Також є моменти, коли впродовж року кілька разів змінюється ціна електроенергії. А в тариф закладена планова ціна на електроенергію на той момент, коли ми захищаємо тариф. Безпосередньо від електроенергії залежить і вартість води. Тарифи на водопостачання ростуть, а тарифи на тепло залишаються на колишньому рівні.

Говорити про те, що сьогодні тарифи не обґрунтовані де-юре — я не маю права. Є методологія, хоч і не досконала. Але фактично тарифи для всіх без винятку теплокомуненерго (ТКЕ) країни є збитковими.

Усі ТКЕ отримують дотації. Або за рахунок місцевих рад, або за рахунок акціонера, як це відбувається у випадку з «Київенерго». Ми минулого року взяли в ДТЕК фінансової допомоги 1,4 млрд грн на покриття наших операційних витрат.

Виходить, ДТЕК радий позбутися збиткового активу, яким є тепловий блок «Київенерго»? Чому раніше не намагалися позбутися?

— Я працюю в компанії з 2012 року. У нас був цілий план заходів, як вивести з кризи, по-перше, тепловий блок «Київенерго», по-друге — внести зміни до нормативної бази, щоб ТКЕ країни могли працювати, як повноцінні виробничі компанії.

Будь-яка компанія має бути збалансована, а не накопичувати збитки. Вона не має вимагати системного підживлення для своєї виробничої діяльності. Інакше це буде системна діра.

З 2012 року ми постійно виступали з ініціативами щодо зміни законодавства, нормативної бази та системи тарифоутворення. Не можна говорити, що «Київенерго» і ДТЕК нічого не робили для того, щоби змінити цю ситуацію.

КОМЕРЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ «КИЇВЕНЕРГО»

Ви купуєте газ тільки в НАК «Нафтогаз України»?

— Винятково в них. Згідно з постановою Кабміну 187, купуємо газ у «Нафтогазу» для всіх категорій споживачів (28 березня Кабмін постановою 228 продовжив дію постанови №187 до 1 червня 2018 року — БЦ).

З «Київгазом» і «Укртрансгазом» у нас договори на транспортування.

І «Нафтогаз», і «Київгаз» періодично порушують питання про заборгованість із боку «Київенерго».

— Усі підприємства ТКЕ працюють у режимі спецрахунків. Гроші, які надходять від клієнтів, відповідно до постанови НКРЕКП, розщеплюються. Частина йде на НАК «Нафтогаз», як постачальника газу, частина — на транзитерів. ТКЕ отримують свої гроші на ведення господарської діяльності за залишковим принципом.

Зрозуміло, що «Нафтогаз», продавши нам газ у лютому, вже 1 березня фіксує, що в нас є перед ним боргові зобов’язання.

80% відпуску теплової енергії «Київенерго» — це населення. Ми виставляємо населенню рахунки тільки після 10 числа наступного місяця. Відповідно — після 10 березня, за лютий. Оплата населенням за спожитий ресурс відбувається до кінця місяця, у кращому разі.

Крім того, є сезонні сплески. В опалювальний сезон, чек за комунальні послуги великий і оплата не дотягує до 100%. Тому на початок опалювального сезону в нас мінімальна заборгованість перед «Нафтогазом», а на кінець сезону — максимальна заборгованість перед НАК і транзитерами, як і в клієнтів перед нами.

Яка зараз заборгованість перед НАК «Нафтогаз»?

— На 1 березня була приблизно 4,5 млрд грн.

Це сезонний борг чи разом зі старими боргами?

— Переважна частина в цій сумі — сезонна заборгованість. Щоби ви розуміли, 4,5 млрд грн — це двомісячне споживання газу «Київенерго».

Які збитки «Київенерго» отримала у 2017 році за напрямом генерації, постачання та збуту теплової енергії?

— Загальні консолідовані збитки за 2017 рік становили 140 млн грн. Водночас збитки від теплового блоку становили понад 800 млн грн.

Чи правильно я розумію, що генерація, постачання і збут електроенергії прибуткові. І за їхній рахунок покриваються збитки теплового блоку?

— Складно розділяти, тому що ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 — когенерація. Вони виробляють і електричну, і теплову енергію. Наприклад, за минулий рік прибуток від генерації становив приблизно 33 млн грн. Це тільки робота двох ТЕЦ.

Якщо говорити грубо, у 2017 році були великі збитки в тепловому блоці, практично в нуль спрацювала генерація, і був прибуток від дистрибуції.

Виходить, ДТЕК забрав собі найбільш прибуткову частину бізнесу, а всю збиткову діяльність залишив місту.

— Я й не говорив про те, що в холдингу є якісь переживання щодо закінчення договору оренди. Крім того, ДТЕК — професійний оператор на ринку електроенергії. Компанія займається генерацією та дистрибуцією.

«Київенерго» в структурі ДТЕК — виняток. Компанія працювала, як холдинг у холдингу.

У 2016 році «Київенерго» спрацювало з невеликим прибутком 2 млн грн, а у 2017 році ви показали збитки в 140 млн грн. Чому так сталося? Глобальних змін за цей час не було.

— У 2017 році погіршилася ситуація у сфері ТКЕ з однієї простої причини. З квітня 2017 року, згідно з постановою Кабміну №187, компанія була зобов’язана закуповувати газу в «Нафтогазу» за фіксованою ціною. Для населення — 4 942 грн за тисячу кубометрів без ПДВ, для промисловості та бюджету — з коефіцієнтом 1,6.

Так ось, ця ціна газу для промисловості та бюджетних установ дуже довго не відбивалася в тарифі на послуги з теплопостачання. Тобто, до березня 2018 року ми купували газ за дорожчою ціною, ніж та, яка закладена в тарифі.

Це відіграло ключову роль у зростанні збитків.

Можете озвучити структуру боргів? Скільки винна компанія постачальникам? І скільки компанії винні споживачі?

— На 1 березня в нас заборгованість перед «Нафтогазом» 4,5 млрд грн, перед транзитерами — приблизно 0,7 млрд грн.

Заборгованість населення перед компанією — приблизно 5,9 млрд грн. Заборгованість у держбюджету перед компанією за пільгами та субсидіями — приблизно 1,1 млрд грн. Уже в березні частина цієї суми була погашена, але борг залишається.

Також є зобов’язання держави щодо компенсації різниці в тарифах, які діяли до 2016 року — 729 млн грн. Ця сума досі не виплачена.

Загалом, заборгованість перед нами набагато більша, ніж наша заборгованість перед основними постачальниками.

«Київенерго» готове до того, що постанова Кабміну №187, яка передбачає продаж ТКЕ газу за фіксованою пільговою ціною, буде скасована на вимогу Міжнародного валютного фонду?

— Якщо це станеться, підприємствам ТКЕ буде потрібна потужне фінансове підживлення. Зростання ціни газу до ринкового рівня ляже або в тариф для споживачів, або на місцеві бюджети, які будуть змушені дотувати роботу ТКЕ.

КЛІЄНТСЬКИЙ СЕРВІС

Як бути з центрами обслуговування клієнтів (ЦОК) після розділення? Виходить, у «ДТЕК КЕМ» будуть свої ЦОКи, а в «Київтеплоенерго» — свої?

— Тут потрібно трохи піти в історію. Коли ми у 2013 році розробляли програму надання сервісних послуг, ринок працював по-іншому. ТКЕ, на відміну від обленерго, не були постачальниками послуг для конкретного клієнта.

«Київенерго» постачало теплову енергію до стіни будинку і продавало її житлово-експлуатаційним конторам (ЖЕК). Тому й ЦОКи, і кол-центр створювалися під ті завдання, які в нас були. Це майже 1,2 млн споживачів електроенергії.

У квітні 2014 року були прийняті законодавчі зміни, за якими «Київенерго» стало виконавцем послуг із постачання тепла. Нам довелося додати у свою клієнтську базу майже 900 тис. нових споживачів опалення та гарячої води.

Ми спробували організувати обслуговування клієнтів на тих потужностях, які в нас були. На жаль, НКРЕКП не виділив нам додаткові кошти в тарифі для збільшення пропускної здатності ЦОКів і кол-центру.

Я сам пройшов через пекло підписання договору в ЦОКу.Гіршого сервісу я не зустрічав. Це підтвердять більшість киян. То назвіть відповідального. Хто винен у тому, що ЦОК і «Київенерго» не справляються з потоком клієнтів? НКРЕКП, яка не затвердила потрібний тариф?

— Шукати сьогодні крайнього не зовсім коректно. Компанія вважала, що за допомогою наявних ЦОКів можна обслужити всіх клієнтів. Адже, по суті, як щодо електроенергії, так і щодо тепла в нас один і той самий клієнт.

Ми не очікували, що буде таке велике навантаження щодо тепла та гарячої води. На це є низка причин. Була несподівано висока активність населення, яке одночасно звернулося для укладення договорів.

Була проблема з урахуванням великої бази лічильників гарячої води. Це теж дало своє навантаження.

Але одна з основних проблем — некоректність інформації про опалювальні площі в житловому фонді. Дані щодо квадратури нам передало КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» (ГІОЦ).

Ми півтора року працювали з їхньою базою даних, поки у 2016 році не перейшли на власну білінгову систему. База ГІОЦ, м’яко кажучи, була некоректною — і за площами, і за сумами нарахувань, і за показниками лічильників, які надходили через них.

Через це, клієнти масово приходили не тільки для укладення договорів, але й на звіряння, зі скаргами на некоректні нарахування. У нас досі працює комісія, яка виявляє несанкціоновані перепланування, під’єднання та прибудови в будинках.

Хто зараз відповідає за облік площ житлового фонду?

— Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ). Зараз вона перебуває в тривалій реформі. Її регіональні філії були ліквідовані. А нового натомість нічого не створено.

Ми не розуміємо, який орган сьогодні повинен впливати на незаконні прибудови та перепланування.

«Київенерго» невигідно постачати гарячу воду влітку, тому що через низькі обсяги виробництва вартість одиниці тепла різко зростає. Ви можете дати сигнал киянам — чекати влітку гарячого водопостачання, або всім інвестувати в бойлери?

— Важке питання. У країні воно вирішується по-різному, залежно від рішень місцевих рад. Є міста, які відкрито сказали, що в літній період постачання гарячої води — це збиткова діяльність.

Далеко не треба ходити. Минулого року Бровари (місто в агломерації столиці — БЦ), відмовилося від гарячої води в літній період.

Київ відрізняється від усієї країни. Це столиця — великий мегаполіс зі своїми технологічними особливостями у форматі трьох великих теплоелектроцентралей (ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 «Київенерго» на газі, Дарницька ТЕЦ компанії «Євро-Реконструкція» на вугіллі — БЦ), які працюють і в літній період.

Якщо когенерація буде виробляти винятково електроенергію, вона буде непомірно дорогою. У цьому немає жодної економічної доцільності. Тим більше, газова генерація й так сьогодні неконкурентоспроможна.

Тому якщо говорити про Київ, можливий перехід на бойлери в літній період за зонами. У зонах покриття ТЕЦ вимикати гарячу воду в літній період немає сенсу. Якщо ж це зона покриття квартальних або будинкових котелень, і весь будинок переходить на бойлери, то це доцільно.

Тоді і клієнтам користування гарячою водою обійдеться дешевше, і постачальники тепла не будуть працювати в збиток. У будь-якому разі, це мають вирішувати органи влади, а не компанії-постачальники.

Якщо все місто перейде на бойлери, електричні мережі витримають збільшення споживання електроенергії?

— Проблема є в старих будівлях 50–60 років, так званих «хрущовках». Ще 4 роки тому ми почали програму збільшення перерізу та пропускної здатності кабельних ліній до будинків.

На жаль, у нас немає спільної програми з модернізації розводки в будинках із житловими організаціями. Адже вони водночас мають модернізувати свої щитові й будинкові мережі.

Але ми свої лінії підсилюємо з розумінням, що є тенденція до збільшення споживання електроенергії.

У будь-якому разі в літній період йде ремонтна компанія. Так що гарячої води впродовж певного часу не буде в будь-якому разі. Очевидно, що краще мати бойлер, ніж його не мати.

З погляду комфорту, я, як голова «Київенерго», рекомендую клієнтам поставити бойлер, щоби як мінімум на час ремонтної компанії бути з гарячою водою.

Чому без відправлення показників споживання гарячої води за лічильниками «Київенерго» нараховує оплату за нормою?

— У зв’язку з законодавчими змінами, починаючи із серпня 2017 року всі споживачі повинні щомісяця передавати показання квартирних лічильників опалення та гарячого водопостачання.

Інакше, згідно із законом "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", енергокомпанії розраховують вартість послуги на підставі середнього споживання послуги в попередніх періодах.

Якщо споживач не передає показання лічильника гарячої води впродовж тривалого часу (понад рік), нарахування будуть здійснюватися за нормою споживання.

Сума буде відкоригована, коли клієнт повідомить фактичні показники лічильника енергокомпанії.

Загалом у мене, як у споживача, складається враження, що вся сервісна система «Київенерго» заточена на те, щоби якомога більше викачати грошей із клієнтів, незалежно від того, надані послуги чи ні.

— Варто розбити послуги на два складники. Щодо електроенергії практично жодних проблем немає. Ви самі це визнаєте. Так склалося, тому що є добра нормативна база, якісна білінгова система, гарний особистий кабінет на сайті, є можливості обслуговування.

Але є теплова енергія та гаряча вода. Зрозуміло, що це речі непорівнянні з погляду сервісу з послугами з продажу електроенергії. Але не треба забувати, що й тут ми за півтора року багато зробили.

Запрацював особистий кабінет, з квітня ми запустили можливість передавання даних із лічильника через Viber — і щодо електрики, і щодо опалення, і щодо гарячої води.

У нас немає зацікавленості обрахувати клієнта, щоб отримати додаткові гроші за віртуальні послуги, як ви говорите. У цього є проста причина: якщо мене систематично обманюють, я перестаю платити.

У мене ж вибору немає. Поки що я не можу перейти на іншого постачальника. А просто не платити — «Київенерго» перестане надавати послуги.

— У будь-якому разі, я б не розглядав окремі проблеми як систему. Можливо, є деякі некоректні факти розрахунків, донарахувань тощо. Але все це усувається в індивідуальному порядку.

Що стосується конкуренції, розберімось. Щодо гарячої води є альтернатива — бойлер. Щодо електроенергії, незабаром має запрацювати ринок.

Така собі альтернатива — або платити «Київенерго» за гарячу воду, або платити «Київенерго» за електроенергію… Ви можете констатувати, що зараз ситуація в ЦОКах стабілізувалася й немає перевищення потоку клієнтів над пропускною здатністю?

— Є період сезонності. Зрозуміло, що максимальне завантаження ЦОКів — у зимовий період. Коли є й опалення й електроенергія. У літній період спостерігається зниження кількості звернень.

Крім того, є хвилі всередині місяця. Основне навантаження виникає, коли виставляються рахунки. Люди йдуть на звіряння або просять роз’яснити рахунки. Тому в другій половині місяця завжди йде максимальне завантаження. На початку місяця бувають моменти, коли ми навіть можемо відпустити фахівців у відгули.

Всього в нас 13 ЦОКів. Проблема з підвищеним навантаженням є. Але ці проблеми виникають хвилями.

Щоби збільшити пропускну здатність, з 1 квітня ми уклали договір із Центрами комплексного обслуговування (ЦКО) при районних адміністраціях, які обслуговують клієнтів з інших комунальних питань. Всього їх 10.

З квітня клієнти «Київенерго» з питаннями з постачання тепла й гарячої води можуть звертатися й до цих центрів. Тобто, до 13 наших ЦОКів додадуться 10 ЦКО при райадміністраціях.

Скільки з 13 ЦОКів після розділення відійшли «ДТЕК КЕМ»?

— Нам необхідно 8 ЦОКів для дистрибуції електроенергії — у кожному районі по одному. З наявних 13 плануємо віддати «ДТЕК КЕМ» п’ять — ті, що були в акціонерній власності.

У «Новій пошті», наприклад, керівники періодично приходять працювати на відділення, щоб розуміти потреби клієнтів і те, як підвищувати сервіс. Ви коли-небудь були в ЦОКу «Київенерго»?

— Так. Аналогічна програма є і в «Київенерго». Ми робимо анонімні відвідування. Я не раз був у ЦОКах інкогніто. Їх відвідує не тільки керівництво «Київенерго», а й керівництво ДТЕК.

І які враження у вас?

— Мета наших відвідувань: зробити максимальні коригування тих недоліків, які видно збоку відразу. Потім ми проводимо аналіз і вносимо якісь зміни.

Ми відкрили попередній запис в інтернеті, один ЦОК повністю перейшов на таку схему роботи. Головне — ми намагаємося якомога більше впровадити IT-рішення для спілкування з клієнтами.

Ми самі зацікавлені в тому, щоби максимально дистанційно обслуговувати клієнтів, щоби вони максимально переходили на самообслуговування в мережі інтернет.

З чим клієнти найчастіше звертаються до ЦОКів?

— Основні причини звернення: звіряння показників. З цим питанням звертаються 60% клієнтів. Далі йдуть укладення договорів і передання показань лічильників.

У ЦОКах і юридичні (бізнес), і фізичні особи (населення) обслуговуються в одному потоці. Хіба це нормально?

— Великих споживачів ми обслуговуємо окремо в одному ЦОКу. Але маленькі компанії, зазвичай, вибирають ЦОК за географічним розташуванням. Ми багатьом пропонуємо обслуговуватися в окремому ЦОКу. Але, зазвичай, компанії відмовляються.

Зараз ми серйозно змінили систему обслуговування юросіб. З 33 тисяч клієнтів юросіб, приблизно 18 тис. обслуговуються дистанційно — за допомогою електронного документообігу з використанням електронного підпису.

Скільки споживачів електроенергії сплачують за послуги через особистий кабінет?

— У нас 1 166 тис. клієнтів за електроенергією. В особистому кабінеті зареєстровано майже 600 тис. активних користувачів, які відвідують особистий кабінет щомісяця — приблизно 400 тис.

Щороку їх кількість збільшується. Ми розраховуємо, що в ідеалі приблизно 70% клієнтів мають перейти в онлайн.

Щодо тепла трохи менше проникнення. Там особистий кабінет запрацював пізніше. Приблизно 300 тис. клієнтів за теплом зареєструвалися в особистому кабінеті за загальної кількості 900 тис. клієнтів.

Система UkrBilling має стосунок до «Київенерго» або SCM Ріната Ахметова?

— Ні. Ми платимо розробнику, який її постійно допрацьовує й супроводжує. Я не знаю жодного обленерго, у якого була б своя особиста білінгова система. Зазвичай — це послуга на аутсорсингу.

UkrBilling надає послуги для половини обленерго країни.

Який відсоток споживачів у Києві встановили собі теплові лічильники?

Джерело: БЦ