Енергоконект із Європою: п’ять переваг для України

Енергоконект із Європою: п’ять переваг для України

Експерти Реформа24 Листопада 2017

Дмитро Маляр про те, які переваги дістане Україна після синхронізації енергосистем України і Європи.

Енергоконект із Європою: п’ять переваг для України

Дмитро Маляр про те, які переваги дістане Україна після синхронізації енергосистем України і Європи.

Україна стала на крок ближчою до синхронізації з європейською енергосистемою ENTSO-E. 8 листопада декілька енергокомпаній країни, зокрема ДТЕК, домовилися спільними зусиллями наблизити дату інтеграції української і європейської енергосистем. Упродовж місяця компанії розроблять план потрібних заходів і розпочнуть реалізацію проекту.

Нині Україна має загальну енергосистему з Росією й Білоруссю, що неодноразово викликало певні побоювання керівництва країни. Але й частиною енергетики Європи не вийде стати, клацнувши пальцями. Електричні мережі в усьому світі об’єднуються у великі енергосистеми, кожна з яких працює за певними технічними стандартами.

Тому для синхронізації з ENTSO-E енергетикам потрібно виконати серйозну «домашню роботу». З одного боку, це великі витрати. Фахівці оцінюють весь проект у понад 10 млрд грн, які підуть на модернізацію магістральних мереж і систем управління виробництвом електроенергії.

З іншого боку, Україна матиме мінімум п’ять переваг, які відчує на собі енергетичний сектор, а також споживачі — промисловість і населення.

1. Важлива частина проекту — упровадження іншої організаційної моделі ринку електроенергії. На зміну адміністративному регулюванню цін і обсягів виробництва прийдуть сучасні механізми, як-от: біржі, двосторонні контракти «виробник-споживач», онлайн-торгівля. Україна вже стала на цей шлях змін, почавши реформу енергоринку.

2. Об’єднання енергосистем дасть змогу всім нашим виробникам виходити на ринок Європи, а європейські компанії зможуть конкурувати за українського споживача. Без сумніву, така перспектива цікава всім.

3. Прихід європейських гравців на ринок електроенергії України підвищить конкуренцію за споживача, а це означає підвищення рівня сервісу і впевненості в тому, що клієнти платять ринкову ціну за продукт. Кожен споживач зможе в будь-який час подивитися на сайті біржі ціну на електроенергію на наступний день, причому з розбиттям на години.

Цікаво, що завдяки такій можливості пральні машини в Європі в режимі онлайн подають запит на інформацію про вартість електроенергії на біржі та вмикаються в період низьких цін. Для нас це поки фантастика.

4. Енергокомпанії також знайдуть для себе позитив. Генерувальні потужності зараз використовуються в середньому на 50%. А магістральні електромережі України, які були спроектовані для максимізації експорту, залучені лише на 30—35%.

Подібно до того як Азія стала виробничим цехом європейських компаній, Україна може стати найбільшим виробником електроенергії в Європі поряд із Німеччиною і Францією.

5. У нас є кваліфіковані фахівці з експлуатації наявних і будівництва нових енергоблоків. Зараз їхні навички не дуже популярні. Водночас синхронізація може призвести до пожвавлення галузі, що стане поштовхом для створення великої кількості робочих місць.

І така перспектива реальна найближчого майбутнього, оскільки синхронізація є одним із пріоритетів енергостратегії країни. Перші великі зміни в енергоринку України мають бути реалізовані до липня 2019 року, повноцінне й повне об’єднання енергосистем заплановано на 2022 рік. Це досить амбітні цілі, але їх досягнення дасть змогу зробити енергетику України по-справжньому європейською.